"... Мой муж погиб в Чечне. Господи вразуми неведающих творящих зло! * смайлікі плачущі.
- а что делал ваш муж в Чечне?
- исполнял воинский долг!
- на чьей стороне.
- на стороне армии, не с боевиками же!"
Я оцю антилогіку ніколи принять не зможу.
"Сину нужно било платіть іпотєку, он поєхал на донбас".
"мужа убілі злиє чеченци, а он всєго ліш поєхал виполнять воінскій долг і убівать чеченцев".
"Он бил добрим мальчіком. Так любіл собак і котов, всьо живоє. Єго убілі злиє укри под Луганском, он нічєго нє сдєлал, он просто виполнял пріказ".
Колись я працював над перекладом "цинкових хлопчиків" і в тих "інтерв'ю" найбільше мене вражали матері і жінки, які винуватили кого завгодно, тільки не справжнього винуватця, тільки не того, хто послав їхню дитину стрілять, тільки не самого сина, який поїхав стрілять в чужу країну, в чужих людей. І головне для всіх - ліш би льготи і квартіру дали...
Ось він кристально чистий підвид блядізму.
Нє, ну а шо, син просто уєхал валіть укрів, а його взяли і вбили, как пасмєлі в самом дєлі...
